Знамениті податкові задачі і методи їх вирішення

Знамениті податкові задачі і методи їх вирішення

Автор: Наталія Дубина

Нинішні проблеми з реєстрацією податкових накладних в ЄРПН є яскравим свідченням системності підходу всіх сторін процесу до вирішення проблем. Як відомо, зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН було ініційовано (обома сторонами! І податківціями, і платниками податків) як вирішення попередньої проблеми: аферисти підробляють електронні ключі, отримують доступ до електронного рахунку в СЕА і реєструють в ЄРПН «ліві» податкові накладні за рахунок коштів платника податків, які знаходились на такому рахунку. У свою чергу, умови для таких афер виникли після введення СЕА, що, знову ж таки! мало б вирішити проблеми з «фіктивними» фірмами. Незважаючи на те, що у грудні 2014 року колишній вже Голова ДФС Білоус бив себе в груди і говорив, що СЕА знищить «фіктивні» фірми, нинішній Перший заступник Голови ДФС України, Білан С.В. бадьоро звітує на сайті ДФС України, що «фіктивні» фірми успішно процвітають, а він їх кожного дня знищує пачками. Таким чином, не вирішивши проблеми з «фіктивними» фірмами та створивши проблеми платникам податків, неправомірно обмежуючи їх право розпорядження своїми коштами через замороження коштів на електронному рахунку СЕА, ДФС породила новий вид злочину, а потім винайшла ще одну проблему на голову платникам податків: зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

І вийшов досить непривабливий «Дім, який побудував Джек».

Коли я говорю про системність підходу, то мається на увазі, що ДФС вирішує свої питання (не вникаючи, що там написано в Податковому кодексі), а платники податків орієнтуються на думку податківців, теж не вникаючи, що там написано в Податковому кодексі.

Як було вищезазначено, проблема з «фіктивними» фірмами повністю вирішувалась інструментами Податкового кодексу і необхідності змінювати кодекс і вводити СЕА не було. Ще простіше вирішувалась проблема з аферами з електронними ключами: Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246, навіть без наступних змін, оперує такими поняттями як «податкова накладна», що передбачає звернення до ст.201 ПК України, «платник податку», «продавець» - ст.ст.180, 185, 187, 188 ПК України. У новій редакції зазначеної постанови КМУ - від 26 квітня 2017 р. № 341 згадали, що існує Податковий кодекс і вже почали оперувати його нормами. Так, п.5 говорить: «Податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192пунктами 200-1.3200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України “Про електронний цифровий підпис”“Про електронні документи та електронний документообіг” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування, (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування». В принципі, для вирішення проблеми достатньо і одного п.201.1 ст.201 ПК України: «На дату виникнення податкових зобов'язань, платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін». Але для зведення вирішення цієї задачі до очевидного, нагадаю:

Пункт 201.8. ст.201 ПК України: «Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу». Тобто, податкову накладну складає платник податку і саме той платник податку, який здійснив господарську операцію за якою виникло податкове зобов’язання за п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 ПК України. Такий платник податку має бути належно зареєстрованим. А аферист не є таким. А є фізичною особою, незобов’язаною реєструватись платником ПДВ і не є такою, в тому числі і виходячи з того, що його діяльність не є господарською і він не здійснює операції, які підлягають оподаткуванню ПДВ: афера – це не господарська діяльність. А отже, аферист не має права виписувати податкові накладні. Тим паче, під іменем постраждалого платника податку.

Пункт 201.2. ст.201 ПК України: «Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику». Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику – Мінфін, виконав норму п.201.2 ст.201 ПК України, видавши наказ від 31.12.2015 № 1307 "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної", згідно з яким встановив Порядок заповнення податкової накладної. Пункт 1 цього Порядку говорить:

а) «Податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку у контролюючому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість»

б) «Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена в цьому пункті»

Таким чином, достатньо анулювати (відкоригувати до нульових показників по кількості відвантаження) податкову накладну і повідомити до податкового органу, що «фіктивна» податкова накладна є недійсною. У відповідь ДФС України має вилучити з ЄРПН таку «неподаткову накладну» і, відповідно, показник електронного рахунку СЕА повертається у «доаферний» стан.

Таким чином, проблема з аферами з електронними ключами тривіально вирішувалась інструментами Податкового кодексу. На жаль, постраждалі платники податків не взялися читати Податковий кодекс, а пішли шляхом, вказаним їм податкіцями: «ідіть в поліцію з заявою і нехай шукають тих аферистів». Як це буде виглядати на практиці і як податкова потім буде реагувати на вирок, якщо, звичайно, він буде – ніхто не думав, а податківці про це нічого не сказали.

На сьогодні всі постраждалі вже сходили в поліцію, слідчі відпрацювали, отримано абсолютно очікуваний результат: негативний. Однак, тепер на шляху вирішення цієї задачі з’явились додаткові перешкоди: а) постраждалі змирились з втратою коштів, податківці ще раз отримали перемогу і впевнились в ефективності маніпулювання платниками податків (див. перше речення статті); б) строк звернення до адміністративного суду, передбачений частиною 2 ст.99 КАС України вже закінчився. Подолання цих перешкод є основою постановки задачі. Вирішивши ці питання, вирішимо задачу в цілому.

Таким чином, суть цієї статті в тому, що перш, ніж винаходити велосипед, слід подивитись навколо: велосипед вже винайшли. Наше законодавство таке різноманітне, а як сказав десь на просторах Інтернету представник МВФ – «засмічене і надміркове», що на кожну задачу в законі є навіть кілька рішень.

Платникам податків слід памятати, що завдання податківців – збільшити надходження до бюджету, що в їхньому баченні, може вирішуватись тільки посиленням контролю: «Більше контролю!». Що йде в розріз з інтересами суб’єктів підприємництва, яких відволікають від ведення господарської діяльності, що приносить їм дохід, на таке спілкування з контролерами. Відповідно, це зменшує дохід, що зменшує податки…, тобто, - той самий «Дім, який побудував Джек». При цьому і самі контрольні заходи, як свідчить статистика, особливих доходів державі не приносять.

Тому поповнення бюджету здійснюється такими заходами, як зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН – покупець не може сформувати собі податковий кредит і змушений сплачувати надмірну суму ПДВ. Раніше було популярно оцінювати чіткість підпису та відтиску печатки на паперовій податковій накладній, форму написання назв покупця та продавця, їх адрес та інші «фішки», не передбачені Податковим кодексом, але «освячені» наказами поточного центрального податкового органу, листами та роз’ясненнями.